- тарабанити
- -баню, -ниш, Пр.Барабанити; звучно стукати по чомусь; швидко і невиразно говорити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
тарабанити — ню, ниш, недок., розм. 1) неперех., рідко. Те саме, що барабанити 1). || також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь якої майстерності грати на роялі, піаніно. 2) неперех. Часто й гучно стукати (у двері, вікно тощо). || Утворювати короткі,… … Український тлумачний словник
тарабанити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стукати — I 1) (ударяючи по чому н., утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), бити, стукотати, стукотіти, грюкати, цюкати, тукати, тюкати; постукувати, вистукувати, вистукати, пристукувати, пристукнути (стукати розмірено / час від часу); простукувати,… … Словник синонімів української мови
затарабанити — ню, ниш, док., розм. 1) Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки. || чим, у що небудь, по чому небудь. Почати часто ударяти, стукати і т. ін. 2) перен. Заговорити швидко, скоромовкою … Український тлумачний словник
попотарабанити — ню, ниш, док., розм. 1) неперех. Тарабанити тривалий час. 2) перех., перен., фам. Носити що небудь багато разів, тривалий час … Український тлумачний словник
потарабанити — ню, ниш, док. 1) неперех. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час. 2) перех., розм. Понести або повезти кого , що небудь кудись … Український тлумачний словник
тарабаніння — я, с., розм., рідко. Дія за знач. тарабанити 1 3) … Український тлумачний словник
тарахкотати — очу/, о/чеш, тарахкоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) неперех. Підсил. до тарахкати. 2) перех. і неперех., перен., зневажл. Те саме, що тарабанити 3); торохкотіти … Український тлумачний словник
грати — I 1) (у що, чого й без додатка брати участь у якій н. грі), гратися, бавитися, гуляти(ся) (у що); різатися, дутися (у що) (із запалом, перев. у карти); перекидатися, перекинутися (перев. у карти нашвидку) 2) (на чому, на що, у що й без додатка… … Словник синонімів української мови
торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… … Словник синонімів української мови